JavaFX

JavaFX — це бібліотека (навіть фреймворк), розроблена Oracle як окремий проєкт (починаючи з Java 11) для легкого створення доволі гарного та сучасного, функціонального GUI (графічного інтерфейсу користувача). Елементи інтерфейсу (кнопки, текстові поля, повзунки тощо) називаються контролами, або віджетами. Окрім них, в JavaFX можна малювати примітивні фігури (квадрат, круг тощо), або навіть 3D графіку. Звичайно, є й технічні можливості, такі як зміна курсору, діалоги для вибору файлів, створення і дизайн вікон програми та багато іншого.

Бібліотека складається з модулів, що описані нижче. Залежно від їх використання, необхідно дописувати їх через кому в --add-modules=.

javafx.controls -> Графічні контроли (основний модуль)
javafx.fxml -> Для роботи з FXML файлами
javafx.media -> Відео й аудіо плеєри
javafx.web -> Вбудований браузер на базі WebKit
javafx.swing -> Для інтеграції JavaFX зі Swing

Початок роботи

Фреймворком (англ. фундамент) називається бібліотека, на основі якої будують програми. До таких відноситься й JavaFX, тому основний клас кожної програми (Main) на ньому має наслідувати клас javafx.application.Application. У методі main(String[] args) потрібно викликати лише один метод Application.launch(String[] args), який зробить всю складну роботу щодо створення вікна та запуску нового потоку програми з базовими налаштуваннями, тобто підготує програму. Для самого коду є три методи (в порядку їх виконання):

init(), у якому відбувається ініціалізація
start(Stage stage), у якому пишуть майже весь (або весь) код
stop(), у якому роблять “очистку”, завершальні дії за необхідності

Поняття Stage, Scene і Node

Далі потрібно розібратись із структурою графічної програми: як видно на зображенні, Stage — це вікно програми (у даному випадку одне основне вікно), а Scene — це об’єкт, у якому знаходиться весь графічний контент програми (всі контроли). Клас Node являє собою будь-який контрол або контейнер. Можна здогадатися, що контейнерами називають контроли, які вміщують в себе й розташовують інші контроли, наприклад, контейнером є HBox (горизонтальна коробка), яка розташовує свої дочірні Node горизонтально за порядком. Основний батьківський контейнер для всіх елементів (корінь) називається Root (Node). Найпростішим контейнером є панель (Pane), яку ми й візьмемо. Далі змінимо назву вікна (заголовок, методом setTitle(String)) і покажемо це вікно на екрані:

public class Main extends Application {
	@Override
	public void start(Stage stage) {
		Pane pane = new Pane();
		Scene scene = new Scene(pane, 640, 480);
		stage.setScene(scene);
		stage.setTitle("Назва вікна");
		stage.show();
	}
	public static void main(String[] args) {
		launch(args);
	}
}

Це і буде шаблоном для JavaFX програми. Числа 640 та 480 — це розмір контенту вікна у пікселях, тобто 640x480 (VGA). Взагалі, створювати інтерфейс у JavaFX можна двома способами: або через FXML — формат файлів розмітки GUI у вигляді XML, або просто через код. У шкільній програмі використовували перший спосіб, який також дає змогу створювати дизайн інтерфейсу у візуальному редакторі Scene Builder, а потім просто підключити його. Такий принцип розробки називають MVC, детальніше у Wikipedia.

Ресурси для вивчення

На жаль, бібліотека JavaFX є дуже великою та багатофункціональною темою, тому я не можу надати багато роз’яснень. Якщо Ви зацікавленні у створенні гарних графічних програм на Java (або просто з Вас вимагає цього шкільна програма xD), то краще пошукайте додаткову інформацію в Інтернеті. Я можу порекомендувати такі джерела: code.makery (Укр), Jenkov Tutorials, Tutorials Point і JavaTpoint (Англ).

Нижче також приведені мої власні приклади можливостей JavaFX зі знімками екрана, але написані чистим кодом (без FXML).